Емма Андієвська. Казка «Говорюща риба».

Тема : Емма Андієвська. Казка «Говорюща риба». Мета : навчити учнів розуміти прихований зміст твору; виробляти уміння й навички визначати головну думку казки, робити власні висновки з приводу прочитаного; виразно читати та переказувати прозовий твір; виховувати почуття людяності, душевної щедрості, причетності до всього, що діється навколо. Обладнання : підручник, ілюстрації на тему; портрет письменниці; картини риб; намалювана риба на дошці; прикріплені два будиночки, що символізуватимуть світ людей і світ риб. Тип уроку: вивчення нового матеріалу Хід уроку. Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване. Григорій Сковорода І. Оголошення теми та мети уроку. ІІ. Актуалізація опорних знань. - Чи знайоме ім’я письменниці? Де і коли його чули? - Які твори знають Е. Андієвської? ІІІ. Засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок. 1. Вступне слово вчителя. Епіграфом до нашого уроку є слова відомого філософа, мислителя, знавця людської душі та життя в загальному Григорія Сковороди. ( вчитель читає епіграф). Подумайте над його словами, а в кінці уроку визначимо, як вони пов’язані з твором, що ми розглянемо. Сьогодні ми познайомимось із ще однією казкою Емми Андієвської. Давайте згадаємо, хто ж вона. (розповідь про письменницю та її творчість (оглядово). Народилася Емма Андієвська у м. Сталіне 19 березня 1931 року. Під час війни разом з родиною емігрувала на Захід. Спочатку Емма Андієвська мешкала в Німеччині, згодом у Франції, а потім в Америці. Пізніше повернулася знову до Німеччини і там живе понині у місті Мюнхені. Вона авторка поетичних книг, а також збірок прозових творів (оповідань, романів). Знана вона у західному світі і як художниця. Художниця виставлялася в багатьох країнах світу. Приклад її картин та оформлення збірок на дошці. Літературна творчість представлена у багатьох збірниках прози й поезії. Відома її збірка казок, де вміщені твори «Говорюща риба», «Казка про Галайла», «Казка про Яян», «Казка про двох пальців», «Казка про упиреня, що живилося людською волею», «Казка про слимака» та інші. У всіх них розмова між шакалом та бляшанкою. Кожна казка закінчується мораллю, яку кожна людина розуміє по своєму. - До речі , що таке казка, притча? Запис у зошитах При́тча — повчальна алегорична оповідь, в якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі підпорядковане моралізаційній частині твору. Ка́зка — це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажі, такі, як феї, гноми, велетні тощо. Проблемне питання: - Чи говорять риби? - Якщо не говорять, то чому? Ми розглядатимемо казку про незвичайну рибу, казкову, тому вам кожному треба буде визначити, яка вона. - Роздати картки, на яких учні напишуть, яка риба повинна бути і яка вона змальована у казці ( учні пишуть на картках свої визначення і протягом уроку під час відповідей будуть прикріплювати на дошку біля зображення риби). 2. Аналіз І частини. Вдома ви прочитали казку, давайте перекажемо її, учні переказують до моменту, коли рибу засудили до вигнання. - Переказ казки. - Визначення персонажів. ( світ риб – світ людей) - Де народилась риба? (у великих водах) - В якій сім'ї? ( у сім'ї поважних риб) - Як батьки ставились до риби? (були засмучені, соромились) - Чи мала розуміння в сім'ї риба? ( ні, вони були їй чужі) Висновок : говорюща риба в сім'ї була чужою ( на дошці , частину будиночка, де написано сім'я , перекреслять діти) - Чи приймали її інші риби?( ні, бо, не бажали говорити з нею, порушуючи їх спокій і риб'ячу гідність ) Проблемне питання: 1.В якому суспільстві риб жила говорюща риба? 2.Який конфлікт є у середовищі риб? 3.Хто судив рибу за її вміння говорити? Чи справедливо судили? Висновок : Інші риби консервативні, не бажали нічого нового; пояснити дітям поняття консервативні – Запис у зошити Консерватизм (фр. conservatisme, від латів. conservo — зберігаю) — ідеологічна прихильність традиційним цінностям і порядкам, соціальним або релігійним законам. На дошці діти перекреслюють ту частину хатинки, де написано середовище риб. 3. Аналіз ІІ частини Робота з текстом. Прочитати ,що робила риба на суші і її думки з приводу світу людей. Робота в групах І група – записати в зошити принципи за якими живе людина. ІІ група – записати в зошити, як живуть риби. Що спільного і відмінного між рибою і людиною, та їхніми світами. (Учні самостійно роблять висновки з написаного.) Аналіз прочитаного Бесіда - Чи знайшла риба співрозмовника? Запропонувати учням прочитати в особах розмову рибалки і риби. У формі дискусії самостійно проаналізувати мову риби і рибалки. Їх ставлення до співрозмовника. Проблемне питання: - В якому світі жив рибалка, що він був за людина? (учні по черзі висловлюють свої думки, вчитель на дошці схематично зображує сказане) - Чи був світ людей для рибалки рідним?( Ні. Діти викреслюють частину будиночка , де написано світ людей) Висновок : світ людей для рибалки був чужим, бо чоловік мав зовсім інший світогляд. 4. Робота над ІІІ частиною. Переказати ту частину тексту, де описаний день, коли риба прийшла в гості до рибалки. Бесіда - Чи є у сім'ї рибалки лад? Якщо немає, то чому? (учні аргументують свої відповіді, спираючись на текст) - Яка жінка у рибалки? Як вона ставиться до чоловіка? (учні відповідають спираючись на текст) - Чому рибалка сам не зустрів рибу? - Чому шакал і бляшанка сперечаються про подальше втілення жінки? Проблемне питання : - У чому проблема кожного із персонажів казки? - Що спільного, а що відмінного між жінкою і рибою? ІV. Закріплення вивченого матеріалу. 1. Мозковий штурм. - Чому рибалка і риба не стали рідними в своєму оточенні? - Чому , не почувши риб’ячого голосу за все життя, вмирати страшно? - Хто винен у тому , що сталося з рибою? 2. Метод «Мікрофон» (дати відповідь на питання, індивідуально) - Як епіграф до уроку пов'язаний із змістом казки? V. Оцінювання. VІ. Домашнє завдання. 1. Намалювати ілюстрацію до казки. 2.Написати твір – мініатюру за вибором: « Які пригоди могли статися з рибою», «Як прожив би своє життя чоловік, якби не зустрів рибу»

Прихований повчальний зміст казки-притчі «Казка про яян». «Я» і зовнішній світ, «Я» та інші люди

Конспект уроку Прихований повчальний зміст казки-притчі «Казка про яян». «Я» і зовнішній світ, «Я» та інші люди Тема: Прихований повчальний зміст казки-притчі «Казка про яян». «Я» і зовнішній світ, «Я» та інші люди. Мета: - навчальна: продовжувати роботу над твором Емми Андієвської «Казка про яян», охарактеризувати образ яянина, хлопця-пастушка, опрацювати зміст твору, його виховне і повчальне значення; вдосконалювати вміння виразно читати казки; - розвивальна: розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, логічне мислення, творчу уяву, вміння грамотно висловлювати думку; - виховна: виховувати непримиренність до жорстокості; прищеплювати доброту, почуття милосердя, повагу до літніх людей, друзів. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: портрет письменниці, збірки її творів, репродукції її картин, дидактичний матеріал. Методи, прийоми: слово вчителя, бесіда, «мікрофон», літературний диктант. Література: 1. Мовчан Р. В. Українська література: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2006. – С. 111 – 112. 2. Сергієнко А. Групові форми навчання як стимул ініціативності й розвитку читацьких інтересів старшокласників. // Дивослово. – 2008. – № 3. – с. 7 – 10. 3. Інтернет-ресурси: http://uk.wikipedia.org/wiki/Емма_Андієвська. Епіграф: Ніколи не будьте спрямовані лише на своє “Я”, зберігайте в собі чистоту помислів дитинства, і доля вам віддячить новими відкриттями, повнотою життя… Е.Андієвська План уроку 1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання. 3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку. 4. Основний зміст уроку. Аналіз тексту та змісту твору. 5. Закріплення вивченого матеріалу. 6. Підсумки уроку. Оцінювання учнів. 7. Інструктаж домашнього завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. Вітання. Перевірка присутніх. Слово вчителя. «Я» людини неповторне та індивідуальне. Воно заслуговує на повагу, як і «я» кожної іншої особистості. Співіснувати вони можуть лише при взаємній повазі та допомозі. До цього нас закликає твір Емми Андієвської. ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання. Бесіда із запитаннями · Де народилася письменниця? (У Донецьку) · Куди згодом переїхала сім’я? (До Вишгорода під Києвом) · З якого року письменниця мешкає за кордоном? (З 1943 р.) · Яке мистецтво близьке Е. Андієвській? (Мистецтво слова та пензля) ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку. Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над твором Емми Андієвської «Каз­ка про яян», опрацюємо зміст твору, розкриємо його повчальний зміст казки та складемо пам’ятку «Як не стати яянином». - Як ви розумієте епіграф уроку? Чи відповідає він змісту „Казки про яян”? Ніколи не будьте спрямовані лише на своє “Я”, зберігайте в собі чистоту помислів дитинства, і доля вам віддячить новими відкриттями, повнотою життя… Е.Андієвська ІV.Основний зміст уроку. Аналіз тексту та змісту твору. ˗ Цікаво, чи всі прочитали казку? У цьому нам допоможе літературний диктант. 1. Літературний диктант. 1. Головний персонаж казки був… (пастушком). 2. Пастушок перестрибував зі скелі на скелю, шукаючи… (козу). 3. Козопас впав у… (провалля). 4. Хлопчина побачив міст із… (вулицями і вежами). 5. У місті було веж… (сім). 6. Серед мешканців міста з пастушком заговорив… (дід). 7. Яяни харчувалися… (своїм я). 8. Яяни не могли вимовити слово… (ти). 9. Щоб вийти з міста, потрібно було… (відкрити браму). 10. Слово, яке потрібно було сказати брамі… (ти). 11. Пастушок посадив діда на… (плече). 12. Коли відкрилася брама, хлопчик побачив за спиною… (мішок, наповнений самоцвітом). Взаємоперевірка. 2. Бесіда за текстом. · Чому пастушок упав у глибочезне провалля? (Посковзнувся, коли перестрибував зі скелі на скелю за козою, що відбилася від решти) · Куди потрапив пастушок? (До великого міста) · Чим було особливе це місто? (Складалося з вузьких довгих веж, що їх кожен будує на свій лад) · До кого звернувся пастушок? (До найближчого чоловіка) · Як відповів чоловік? (Навіть не глипнув у його бік) · Чому лише тільки дід почув пастушка? (Немощі здолали) · У чому полягає проблема яянів? (Нікого не слухають, бо самі все знають, уміють, і то найкраще) · Чи видалася вам казка незвичайною? Якщо так, то в чому її незвичайність? · Уявіть себе на місці пастушка. Чи так само ви вчинили б? Якщо ні, то як саме? · А що б ви зробили з мішком самоцвітів як людина, що живе в сучасній Україні? · Чим особлива ця казка? (Має чітко виражений навчальний характер) · Чого нас навчає «Казка про яян»? (Роби добре і не чекай плати, бо вона буде. А якщо щиро робиш, то діамант одержиш. Цей діамант — слово «дякую») 3. «Торбинка незнайомих слів». Словникова робота. · Кельма — будівельний інструмент, лопатка. · Гузир — місце, де зав’язано мішок. · Бляшанка — банка із жесті. · Опали немощі — напала слабість. · Брама — міські ворота. · Насельники — мешканці, жителі. · Глипнув — глянув. 4. Характеристика образів твору. Завдання: охарактеризуйте дійові особи твору (яяни та пастушок), доповнивши таблицю відповідями. Яяни Пастушок Егоїсти, переповнені власною гординею… Чуйний, добрий, поважає старість, цінує волю… 5. Метод «Мікрофон». · Чи зустрічали ви в житті людей, подібних до яянів, що зосереджені лише на собі? · Чи є у вас часточка від яяна? (Така часточка є в кожного, але найкращі духовні якості переважають) · Який висновок можна зробити з цієї історії? (1. Стався до людей так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе. 2. Добре братство миліше, ніж багатство. 3. Людина без друга, як ліва рука без правої) · Як розкрита тема добра у творі? (Тема важливості творення добра людиною без очікування результату. Добро, за Андієвською, є шляхом самореалізації людини) 6. Робота з текстом. Знайти в казці-притчі і записати повчання у вигляді правил. (Будь наполегливим, шукай вихід із скрутного становища, не зневіряйся, не падай духом; прислухайся до думки інших, поважай людей, прагни їм допомогти; не будь зарозумілим, пихатим; будь вдячним, чемним, добрим, шануй старих, допомагай їм, не думаючи про винагороду; цінуй волю і незалежність; намагайся жити красиво і гармонійно; нічого немає кращого від отчого дому). 7. Творча лабораторія письменниці (визначити художні засоби) Епітети (глибочезне провалля, кволий дідусь, коротесеньке слово, свіже повітря, вельмишановна брамо) Метафори (харчуються власним “Я”, здолали немощі, внутрішні підпори тримали мене, брама випустила на волю.) Звертання (Вельмишановна брамо, хлопчику, дідусю) Гіпербола (Хлопчик підняв дідуся; замість дідуся мішок за плечима.) V. Закріплення вивченого матеріалу. Творча робота. Визначити, як людина пов'язана із зовнішнім світом, з іншими людьми (колективне створення схеми "Я і зовнішній світ"). Міркуємо над прочитаним. Чому лише старий чоловік звернув увагу на пастушка? (Я ж почув тільки тому, що мене здолали немощі, і внутрішні підбори, які досі тримали мене, як вони тримають усіх яян цього міста, передчасно струхли й завалилися, як і моя вежа, поправити яку мені бракує сил). Чим саме поведінка пастушка відрізнялась від поведінки яянів? (1. Тим, що він спробував допомогти дідусеві. 2. Тим, що він не погодився будувати свою вежу, а поцікавився, як можна вибратися з міста. 3. Пастушка, як і Настю з казки «Морозко» було винагороджено, коли козопас виніс старого з міста, то замість діда він побачив тільки мішок, «по гузир наповнений самоцвітами». Виявилося, що то не дід був, а правда, совість людська). Чому вежі постійно завалювалися, а брама не відчинялася? (1. Кожен яянин знає лише власне «я», коли вичерпується власне «я», руйнується вежа і яянин починає спочатку. 2. Через те, що яянин сам усе знає і вміє краще за всіх, у нього навіть не виникає думка замислитись про інших. Тим паче промовити таке відоме і коротке чарівне слово «ти».) - Чи зустрічали ви у житті людей, подібних до яянів, що зосереджені лише на собі? - Який висновок можна зробити з цієї історії? (1. Стався до людей так, як би ти хотів, щоб ставились до тебе. 2. Добре братство миліше, ніж багатство. 3. Людина без друга, як ліва рука без правої). - Чи дала Е. Андієвська нам пряму відповідь, хто ж такі яяни? (Прямої відповіді в тексті не знайдеш, її треба шукати, міркуючи над розповіддю про пастушка, який потрапив у повчальну, вигадану автором казкову історію, в результаті якої ледве не змінилося все його життя). Складання пам’ятки «Як не стати яянином» 1. Думати не лише про себе, а й про інших, турбуватися про них. 2. Навчитися слухати інших, поважати їхню думку. 3. Учитися у мудріших, прислухатися до розумних порад. 4. Допомагати старшим і тим, хто цього потребує, не чекаючи віддяки. VI. Підсумки уроку. Оцінювання учнів. Бесіда. Чи є яяни серед вашого учнівського колективу? Що необхідно для того, щоб бути яянином у доброму розумінні цьо­го слова? Чого вчить ця казка? Яким ви бачите продовження казки. VІІ. Інструктаж домашнього завдання. Прочитати казку Емми Андієвської «Говорюща риба». Намалювати малюнки до неї .

Як працювати в Classroom. Частина 1. Реєстрація і підключення учнів

Як працювати в Classroom. Частина 2. Як розмістити завдання

ТРИ ЗОЗУЛІ З ПОКЛОНОМ

Книги украінською

       Укрінформ підготував перелік сервісів, де можна 

     безкоштовно, або за невеликі гроші читати книги
      українською   мовою.

Що порадити підліткам почитати на канікулах

       Що порадити підліткам
          почитати на канікулах

           Поза офіційними рекомендаціями існує величезний 

          шар літератури, яку теж варто відкрити підліткам. 

       Ось лише кілька книжок, що підлітки точно прочитають 

          на канікулах.

            https://vseosvita.ua/news/shcho-poradyty-pidlitkam-pochytaty-na-kanikulakh-17025.html

Список літератури: Що читати влітку учням 5-11 класів

Список літератури: Що читати влітку 

учням 5-11 класів

За рекомендацією МОН

Позакласне читання допоможе дітлахам підготуватися до наступного навчального року, розважить під час канікул та забезпечить новими знаннями. 

5 клас

Легенди:

«Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?», «Берегиня» (за С. Плачиндою), «Дажбог», «Неопалима купина» (за Є. Шморгуном), «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі».

Народні перекази:

«Прийом у запорожців», «Про правду і кривду», «Мудра дівчина», «Ох», «Летючий корабель».

Літературні казки:

Іван ФРАНКО. «Фарбований Лис»,

Василь КОРОЛІВ-СТАРИЙ. «Хуха-Моховинка»,

Василь СИМОНЕНКО. «Цар Плаксій та Лоскотон»,

Галина МАЛИК. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

Загадки:

Леонід ГЛІБОВ. «Химерний, маленький…», «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?».

Літописні оповіді:

«Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав уладає мир з греками…», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».

Олександр ОЛЕСЬ. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна»).

Зірка МЕНЗАТЮК. «Таємниця козацької шаблі».

Світ природи:

Тарас ШЕВЧЕНКО. «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…»,

Степан ВАСИЛЬЧЕНКО. «В бур’янах»,

Павло ТИЧИНА. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…»,

Євген ГУЦАЛО. «Лось»,

Максим РИЛЬСЬКИЙ. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…»,

Григір ТЮТЮННИК. «Дивак»,

Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ. «Сіроманець».

6 клас

Календарно-обрядові пісні:

«У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні); «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» (купальські); «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» (жниварські) — на вибір. Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Ой весна, весна — днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця», «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать».

Пісні літературного походження:

«Ще не вмерла України…» П. ЧУБИНСЬКОГО і М. ВЕРБИЦЬКОГО,

«Ой, у лузі червона калина похилилася» С. ЧАРНЕЦЬКОГО і Г. ТРУХА,

Микола ВОРОНИЙ. «Євшан-зілля»,

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думка», «Іван Підкова».

Володимир РУТКІВСЬКИЙ. «Джури козака Швайки».

Я і світ:

Леся УКРАЇНКА. «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська»,

Володимир ВИННИЧЕНКО. «Федько-халамидник»,

Станіслав ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…»,

Ірина ЖИЛЕНКО. «Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»,

Ігор КАЛИНЕЦЬ. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим»

Емма АНДІЄВСЬКА. «Казка про яян», «Говорюща риба»/

Пригоди і романтика:

Всеволод НЕСТАЙКО. «Тореадори з Васюківки»,

Ярослав СТЕЛЬМАХ. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»,

Леся ВОРОНИНА. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9».

Гумористичні твори:

Леонід ГЛІБОВ. «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл»,

Степан РУДАНСЬКИЙ. «Добре торгувалось», «Запорожці у короля»,

Павло ГЛАЗОВИЙ.«Еволюція», «Найважча роль», «Заморські гості», «Похвала».

7 клас

Суспільно-побутові пісні:

«Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька». Коломийки: «Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки».

Про минулі часи:

Іван ФРАНКО. «Захар Беркут»,

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Мені тринадцятий минало…», Тополя», «Як умру, то поховайте…»,

Михайло СТЕЛЬМАХ. «Гуси-лебеді летять…»,

Андрій Чайковський. «За сестрою»,

Григір ТЮТЮННИК. «Климко».

«Ти знаєш, що ти — людина»:

Олекса СТОРОЖЕНКО. «Скарб»,

Богдан ЛЕПКИЙ. «Мишка (Казка для дітей, для малих і великих)»,

Ліна КОСТЕНКО. «Дощ полив…», «Кольорові миші», «Чайка на крижині», «Крила»,

Василь СИМОНЕНКО. «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти — людина…», «Гей, нові Колумби й Магеллани…»,

Марина ПАВЛЕНКО. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»,

Любов ПОНОМАРЕНКО. «Гер переможений».

«Ми — українці»:

Олег Ольжич. «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному воякові»),

Олена Теліга. «Сучасникам», «Радість»,

Олександр ГАВРОШ. «Неймовірні пригоди Івана Сили»,

Андрій МАЛИШКО. «Пісня про рушник», «Чому, сказати, й сам не знаю»

8 клас

Українські історичні пісні:

«Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко», «Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк», «Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце сходить».

Усна народна творчість:

Пісні Марусі ЧУРАЙ. «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю».

Українські народні думи:

«Маруся Богуславка»,

Світ української поезії:

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думи мої, думи мої…» (1847), «Ой три шляхи широкії…», «Мені однаково, чи буду…»,

Леся УКРАЇНКА. «Давня весна», «Хотіла б я піснею стати…», «Давня казка»,

Володимир СОСЮРА. «Любіть Україну!», «Васильки», «Осінь»,

Володимир ПІДПАЛИЙ. «…Бачиш: між трав зелених…», «Зимовий етюд»,

Василь ГОЛОБОРОДЬКО. «З дитинства: дощ» («Я уплетений…»), «Наша мова», «Теплі слова».

Національна драма:

Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ. «Сто тисяч»,

Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ. «Дорогою ціною»,

Олександр ДОВЖЕНКО. «Ніч перед боєм»,

Ніна БІЧУЯ. «Шпага Славка Беркути».

Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало»,

Юрій Винничук. «Місце для дракона».

Український гумор:

Валентин ЧЕМЕРИС. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання».

9 клас

Родинно-побутові пісні:

«Місяць на небі, зiроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько».

Українські народні балади «Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить».

Давня література:

Перекладна література Біблія (фрагменти). Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина. «Слово о полку Ігоревім».

Українська література доби Ренесансу і доби Бароко:

Григорій СКОВОРОДА. «Бджола та Шершень», «Всякому місту — звичай і права», «De libertate».

Нова українська література:

Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. «Енеїда», «Наталка Полтавка»,

Григорій КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. «Маруся».

Література українського романтизму:

Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ. «Пан та Собака»,

Євген ГРЕБІНКА. «Ведмежий суд». «Човен»,

Микола ГОГОЛЬ. «Тарас Бульба»,

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Сон» «Кавказ» «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» («Катерина», «Наймичка», «На панщині пшеницю жала…», «Марія», «У нашім раї на землі…» «На панщині пшеницю жала…». «Наймичка». «Доля», «Росли укупочці, зросли…»

Пантелеймон КУЛІШ. «Чорна рада»,

Марко ВОВЧОК. «Інститутка»,

Михайло СТАРИЦЬКИЙ. «Не зaхвати солодкого зомління…»,

Іван НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. «Кайдашева сім’я».

10 клас

Література 70-90-х років ХІХ ст.:

Панас МИРНИЙ. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»,

Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ. «Мартин Боруля»,

Михайло СТАРИЦЬКИЙ. «Облога Буші»,

Борис ГРІНЧЕНКО. «Каторжна»,

Іван ФРАНКО. «Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені…», «Легенда про вічне життя», «Декадент», «Мойсей», «Сойчине крило».

Українська література 1910-х років:

Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ. «Intermezzo», «Тіні забутих предків»,

Ольга КОБИЛЯНСЬКА. «Земля»,

Василь СТЕФАНИК. «Камінний хрест»,

Леся УКРАЇНКА. «Contra spem spero!», «І все-таки до тебе думка лине…», «Хвиля», «Стояла я і слухала весну…», «Уста говорять: “Він навіки згинув!..”», «Лісова пісня»,

Микола ВОРОНИЙ. «Іванові Франкові», «Блакитна Панна», «Інфанта»,

Олександр ОЛЕСЬ. «З журбою радість обнялась…», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в Казку»,

Володимир ВИННИЧЕНКО. «Момент».

11 клас

Українська література 1920-1930 рр.:

Павло ТИЧИНА. «Арфами, арфами…», «О панно Інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти»,

Євген ПЛУЖНИК. «Для вас, історики майбутні…», «Вчись у природи творчого спокою…», «Ніч… а човен – як срібний птах!..», «Річний пісок…»,

Микола ЗЕРОВ. «Київ − традиція»,

Максим РИЛЬСЬКИЙ. «Молюсь і вірю…», «Солодкий світ!..»,

Микола ХВИЛЬОВИЙ. «Я (Романтика)»,

Юрій ЯНОВСЬКИЙ. «Шаланда в морі», «Дитинство»,

Валер’ян ПІДМОГИЛЬНИЙ. «Місто»,

Остап ВИШНЯ. «Моя автобіографія», «Сом»,

Микола КУЛІШ. «Мина Мазайло».

Література в західній україні:

Богдан-Ігор АНТОНИЧ. «Зелена євангелія», «Різдво»,

Осип ТУРЯНСЬКИЙ. «Поза межами болю».

Еміграційна література:

Євген МАЛАНЮК. «Під чужим небом», «Стилет чи стилос?..»,

Іван БАГРЯНИЙ. «Тигролови».

Українська література 1940−1950 рр.:

Олександр ДОВЖЕНКО. «Україна в огні», «Зачарована Десна».

Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ ст.:

Василь СИМОНЕНКО. «Задивляюсь у твої зіниці…», «Я…»,

Дмитро ПАВЛИЧКО. «Два кольори»,

Іван ДРАЧ. «Балада про соняшник»,

Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ. «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…»,

Ліна КОСТЕНКО. «Страшні слова, коли вони мовчать…», «Українське альфреско», «Хай буде легко. Дотиком пера…», «Я вранці голос горлиці люблю…», «Недумано, негадано…», «Маруся Чурай»,

Василь СТУС. «Господи, гніву пречистого…», «О земле втрачена, явися…», «Як добре те, що смерті не боюсь я…».

Проза другої половини ХХ ст.:

Олесь ГОНЧАР. «За мить щастя», «Залізний острів» (із роману «Тронка»),

Григір ТЮТЮННИК. «Три зозулі з поклоном»,

Валерій ШЕВЧУК. «Дім на горі».

Українська історична проза:

Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ. «Диво».

DiTeach Система для здійснення веб конференцій під час дистанційного на...

Как пользоваться Zoom на смартфоне

Google Classroom для учнів

                   Google Classroom для учнів