Правила техніки безпеки на осінніх канікулах

 

Інструкція з безпеки життєдіяльності учнів під час осінніх канікул

1. Загальні положення.

1.1. Інструкція з безпеки учнів під час осінніх канікул поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час перебування учнів на осінніх канікулах.
1.2. Інструкцію розроблено відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563 (із змінами та доповненнями), Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами), Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління державної пожежної охорони від 30,09.1998 № 348/70.
1.3. Всі учасники навчально-виховного процесу повинні знати правила надання першої (долікарської) допомога при характерних ушкодженнях, мати необхідні знання і навички користування медикаментами.

2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час осінніх канікул.

2.1. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів перед початком осінніх канікул.
2.1.1. Перед початком осінніх канікул слід чітко визначити терміни початку та закінчення канікул.
2.1.2. У разі продовження канікул телефонувати в останній день визначених термінів до приймальної навчального закладу, вихователю або наставнику класу для визначення нового терміну канікул.
2.1.3. Ознайомитися з планом проведення канікул у класі, навчальному закладі, брати активну участь у запланованих заходах.
2.1.4. У разі неможливості за поважних причин або сімейних обставин узяти участь у запланованих заходах під час канікул або вчасно приступити до навчальних занять після канікул, слід завчасно попередити вихователя або наставника класу, надавши заяву чи медичну довідку, що підтверджує обґрунтованість причини.

2.2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час осінніх канікул.
2.2.1. Під час канікул, перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, чітко виконувати правила дорожнього руху:
- рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку;
- за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів;
- переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, у тому числі підземних і наземних, а в разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
- у місцях із регульованим рухом керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;
- виходити на проїжджу частину з-за транспортних засобів упевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби;
- чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
- на трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, можна виходити на проїжджу частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая;
- у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;
- категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або Поблизу неї ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом або встановленими місцями;
- рухатися по дорозі велосипедом можна тільки дітям, які досягли 16 років; мопеди й велосипеди повинні бути обладнанні звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду – білого кольору, по боках – оранжевого, позаду – червоного; на голові у водія має бути захисний шолом; чітко дотримуватися правил дорожнього руху;
- водіям мопедів і велосипедів заборонено: керувати транспортом із несправним гальмом і звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися по автомагістралях, коли поряд є велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби;
- для катання на інших засобах (скейтборд, самокат, ролики тощо) обирати місце на дитячих майданчиках та ін., на проїжджу частину виїжджати заборонено;
- учні повинні виконувати зазначені правила, а також інші Правила дорожнього руху України, знання про які отримані на уроках основ здоров’я, виховних годинах, інших навчальних спеціалізованих установах, предметних уроках;
- перебувати поблизу залізничних колій дітям без супроводу дорослих заборонено;

2.2.2. Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, приміщеннях, транспорті, учні повинні чітко виконувати правила пожежної безпеки:
- заборонено брати з собою вогненебезпечні предмети, що можуть спричинити пожежу (запальнички, сірники, петарди, бенгальські вогні, феєрверки, цигарки, легкозаймисті речовини, вогнезаймисту рідину тощо);
- користуватися газовою плитою вдома тільки із спеціалізованим електричним приладом для вмикання під наглядом дорослих;
- заборонено використовувати віконниці на вікна для затемнення приміщень і застосовувати горючі матеріали; зберігати бензин, газ та інші легкозаймисті горючі рідини, приносити їх до приміщення; застосовувати предмети оформлення приміщень, декорації та сценічне обладнання, виготовлене з горючих синтетичних матеріалів, штучних тканин і волокон (пінопласту, поролону, полівінілу, тощо); застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні тощо), використовувати хлопушки, застосовувати дугові прожектори, влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, що можуть спричинити загоряння; встановлювати стільці, крісла тощо, конструкції, виконані з пластмас і легкозаймистих матеріалів, а також захаращувати предметами проходи та аварійні виходи;
- у жодному разі не брати на вулиці чи в іншому місці ніякі незнайомі чи чужі предмети, зокрема, побутову техніку, не вмикати їх у розетку вдома чи в інших установах – це може призвести до вибуху та надзвичайної ситуації;
- не наближатися до електроприладів, музичної апаратури, які живляться струмом. Користуватися електроприладами тільки сухими руками і в присутності батьків. У разі виявлення обірваних проводів, неізольованої проводки, іскріння проводки, негайно повідомити дорослих;
- не збиратися біля проходів у громадських установах, входах та виходах, у приміщеннях вестибюлю;
- під час участі в масових заходах не кричати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не створювати травмонебезпечних ситуацій у приміщенні, дотримуватися правил пожежної безпеки;
- у разі пожежної небезпеки – наявності вогню, іскріння, диму – негайно вийти на повітря (за двері, балкон) та кликати на допомогу. Викликати службу пожежної охорони за номером 101, назвавши своє ім’я, прізвище, коротко описавши ситуацію: наявність вогню, диму, кількість людей у приміщенні, свій номер телефону;
- при появі запаху газу в квартирі, приміщенні у жодному разі не вмикати електроприлади, не користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном, відчинити вікна, двері,перевірити приміщення, вимкнути газову плиту й вийти з приміщення; покликати на допомогу дорослих, негайно повідомити в газову службу за номером 104 чи 101 пожежну охорону; назвавши своє ім’я, прізвище, коротко описавши ситуацію й залишивши свій номер телефону.

2.2.3. Підчас канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, громадських місцях, приміщеннях, транспорті тощо учні повинні чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння та ін.:
- під час канікул заборонено перебувати біля водоймищ без супроводу дорослих для запобігання утоплення дітей;
- категорично заборонено наближатися й перебувати біля будівельних майданчиків, кар’єрів, закинутих напівзруйнованих будівель для запобігання обрушень будівельних матеріалів і попередження травм та загибелі дітей;
- категорично заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;
- уникати вживання в їжу грибів;
- заборонено брати в руки, нюхати, їсти незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;
- пересуватися обережно, спокійно. Беручи участь в іграх, не створювати хаотичного руху, не штовхатися, не кричати. На вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи у відкритий каналізаційний люк;
- не підходити на вулиці до обірваних, обвислих проводів, або проводів, які стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння – такі проводи ще можуть бути підживлені електрострумом;
- не підходити до щитових, не залазити на стовпи з високовольтними проводами – можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень за 5 м;
- бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдалки чи атракціони, турніки, прилади справні, сильно не розгойдуватися й не розгойдувати інших, щоб не призвести до падіння чи іншого травмування;
- не виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння дітей із висоти;
- не підходити до відчинених вікон, мити вікна тільки в присутності дорослих, не нахилятися на перила, парапети сходинок для запобігання падіння дітей із висоти;
- не спускатися в підвали будинків чи інші підземні ходи, катакомби, бомбосховища – там може бути отруйний газ;
- не вступати в контакт із незнайомими тваринами для запобігання отримання укусів від хворих на сказ тварин;
- застосовувати всі знання й правила, отримані на уроках основ здоров’я, виховних годинах, навчальних уроках.

2.2.4. Під час канікул учні повинні виконувати правила безпеки життєдіяльності під час самостійного перебування вдома, на вулиці, у громадських місцях, друзів, на молодіжних дискотеках, у замкнутому просторі приміщень із чужими людьми,правила попередження правопорушень та насильства над дітьми:
- не розмовляти й не вступати в контакт із незнайомцями, у жодному разі не передавати їм цінні речі, ключ і від дому, навіть якщо вони назвалися представниками міліції. Слід одразу кликати на допомогу й швидко йти до людей;
- не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони запитують дорогу. Краще відповісти, що не знаєте, і швидко йти геть;
- перебувати без супроводу дорослих на вулиці дітям до 10-ти років можна до 20 год, до 14-ти років – до 21 год, до 18-ти років – до 22 год. У темну пору року – із настанням темряви;
- діти мають право не відчиняти дверей дому навіть представникам правоохоронних органів. Якщо незнайомець запитує, чи скоро прийдуть батьки, слід повідомити, що скоро – вони у сусідів, тим часом зателефонувати батькам, а двері незнайомцям не відчиняти;
- триматися подалі від тих, хто влаштовує бійки, не брати участі в суперечках дорослих і не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або травми; у стосунках із оточуючими слід керуватися толерантними стосунками;
- не заходити в під’їзд, ліфт із незнайомими людьми; слід одразу кликати на допомогу, якщо незнайомець провокує якісь дії щодо вас. Бути уважними, оглядатися й перевіряти, чи не слідує за вами хтось під час проходу провулків, підземних переходів між домами й тунелями. Якщо за вами хтось іде, зупинитися й відійти у сторону, щоб потенційний переслідувач пройшов повз вас;
- під час перебування на дискотеці, потрібно завчасно попереджати батьків, щоб зустріли вас після закінчення заходу; слід керуватися загальними правилами етикету й нормами поведінки, не провокувати оточуючих на агресивну поведінку рухами й словами. У разі небезпечної ситуації звертатися до служби охорони закладу, викликати міліцію за номером 102, зателефонувати батькам;
- не вчиняти дії, що можуть призвести до правопорушень. Неповнолітніми у кримінальному праві вважаються особи віком до 18-ти років. За злочини, вчинені після настання 14-річного віку, неповнолітні підлягають кримінальній відповідальності;
- всеукраїнські гарячі лінії підтримки дітей та молоді України: Всеукраїнська лінія «Телефон довіри» – 800-500-21-80, національна гаряча лінія з питань попередження насильства над дітьми та захисту прав дітей – 500-500-33-50 (у межах України дзвінки безкоштовні).

2.2.5. Під час канікул учні повинні виконувати правила з запобігання захворювань на грип, інфекційні та кишкові захворювання, педикульоз тощо:
- при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших людей, викликати лікаря;
- хворому виділити окреме ліжко, посуд, білизну;
- приміщення постійно провітрювати;
- у разі контакту із хворим одягати марлеву маску;
- хворому слід дотримуватися постільного режиму;
- вживати заходів профілактики: їсти мед, малину, цибулю, часник; чітко виконувати рекомендації лікаря;
- перед їжею мити руки з милом;
- не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити;
- для запобігання захворювань на педикульоз регулярно мити голову; довге волосся у дівчат має бути зібране, не користуватися засобами особистої гігієни (гребінцем) інших осіб, а також не передавати свої засоби гігієни іншим. Не міряти й не носити чужого одягу, головних уборів, а також не передавати іншим свій одяг;
- не вживати самостійно медичних медикаментів чи препаратів, не рекомендованих лікарем;
- якщо ви погано почуваєтеся, а дорослих поряд немає, слід викликати швидку медичну допомогу за номером 103, описавши свій стан, назвавши номер свого телефону, домашню адресу, прізвище, ім’я, а також зателефонувати батькам.

3. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів при виникненні надзвичайної або аварійної ситуації.
3.1. Не панікувати, не кричати, не метушитися, чітко й спокійно виконувати вказівки дорослих, які перебувають поряд.
3.2. Зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого перебування.
3.3. Якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, слід зателефонувати в служби екстреної допомоги за телефонами:

101 – пожежна охорона;

102 – міліція;

103 – швидка медична допомога,

104 – газова служба,

коротко описати ситуацію, назвати адресу, де відбулася надзвичайна ситуація, а також своє прізвище, ім’я, номер свого телефону.

3.4. За можливості слід залишити територію аварійної небезпеки.

Блог iStock Дізнайтеся найкращі практики та знайдіть натхнення за допомогою експертних підказок та розуміння найкращих креативів iStock.

    

Блог iStock

Дізнайтеся найкращі практики та знайдіть натхнення за допомогою експертних підказок та розуміння найкращих креативів iStock.https://marketing.istockphoto.com/

                            

 

Нова редакція правопису української мови

 Ознайомитися з  новою редакцією правопису української мови можна ТУТ.

Основні зміни до правопису української мови уміщено ТУТ.

Про фемінітиви в українській мові йдеться ТУТ.

Аналіз поезії «Слово, чому ти не твердая криця»

 «Слово, чому ти не твердая криця» — вірш Лесі Українки, яка домоглася показати і висвітлити крик полум’яний, заклик до боротьби за соціальне й національне визволення трудящих, за інтернаціональне єднання в цій боротьбі. Аналіз вірша «Слово, чому ти не твердая криця» допоможе зрозуміти його провідний мотив та підготувати літературний паспорт твору.

«Слово, чому ти не твердая криця» аналіз (паспорт)

Художні засоби:

«Слово, чому ти не твердая криця» Леся Українка

Леся Українка «Слово, чому ти не твердая криця» аудіо слухати

«Слово, чому ти не твердая криця» аналіз (паспорт)

Автор – Леся Українка

Рік написання – 1896

Збірка – “Думи і мрії”

Рід – лірика

Вид лірики – громадянська

Жанр – ліричний вірш.

Напрям – модернізм

Тема — звернення до слова, як до могутньої зброї в руках людини.

Ідея — уславлення міцної зброї, тобто слова, яке в умілих руках перетворюється на меч. Ліричний герой звертається до слова, як до єдиного, що може її захистити, чим вона може добитися справедливості. Лірична героїня прагне удосконалити його й передати «месникам дужим».

Провідний мотив – мотив боротьби узгоджується з мотивом творчості.

Головна думка: Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем на катів..

Римування – суміжне.

Віршовий розмір – чотирьохстопний дактиль.

Художні засоби:

епітети: твердая(криця); гострий, безжалісний (меч); вражі (голови); щира, гартована (мова); (зброя) іскриста; невідомих (братів); месники (дужі); хворі (руки);

метафори: слово — «зброя іскриста», «єдиная зброя», «меч на катів», «щира, гартована мова».

порівняння: слово… гострий, безжалісний меч.

уособлення: піде луна по твердинях тиранів…

риторичні питання:  Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться?

риторичний оклик:  Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє!

риторичне звертання: слово, зброє моя

антитеза: іншим на втіху, на смуток мені.

синекдоха: вражого ж серця клинком не проб’єш…

Твір побудований на персоніфікації: до свого слова авторка звертається як до живої істоти, порівнюючи його з гострим мечем та іскристою зброєю. Система вдало дібраних епітетів допомагає створити образ, який став символом не лише поезії Лесіної поезії. Поетеса вважає, що її слово може бути «мечем на катів» не лише в її руках. І коли не залишиться сил у неї, нові месники підіймуть зброю і кинуться одважно до бою:

«Зброя моя, послужи воякам краще, ніж служиш ти хворим рукам!»

Леся Українка розуміє, що боротьба буде нелегкою, будуть поразки і страшні жертви, але це не лякає її.

Образи, символи вірша

 слово — гострий меч на катів, іскриста зброя,

«щира гартована мова» — клинок, яку героїня «видобуть з піхви готова».

         

          «Слово, чому ти не твердая криця» Леся Українка

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?


Ти, моя щира, гартована мова,

Я тебе видобуть з піхви готова,

Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,

Вражого ж серця клинком не проб’єш…


Вигострю, виточу зброю іскристу,

Скільки достане снаги мені й хисту,

Потім її почеплю при стіні

Іншим на втіху, на смуток мені.


Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може, в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем на катів.


Брязне клинок об залізо кайданів,

Піде луна по твердинях тиранів,

Стрінеться з брязкотом інших мечей,

З гуком нових, не тюремних речей.


Месники дужі приймуть мою зброю,

Кинуться з нею одважно до бою…

Зброє моя, послужи воякам

Краще, ніж служиш ти хворим рукам!


25/ХІ 1896

Історія написання вірша

Цього вірша поетеса створила 25 листопада 1896 року, після того, як у 1984-1985 роках у додатку до Емського указу з’явилися статті, які взагалі забороняли все українське. Така жорстока заборона послужила імпульсом для написання твору.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/slovo-chomu-ti-ne-tverdaya-kritsya-analiz

УНІКАЛЬНИЙ ЗАПИС СПОГАДІВ ІЗИДОРИ КОСАЧ-БОРИСОВОЇ, СЕСТРИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Леся Українка "Contra Spem Spero" (Без надії сподіваюсь)

Аналіз поезії “Contra spem spero” Лесі Українки

«Contra spem spero» – чи не найвідоміший вірш Лесі Українки. Він утверджує життєвий оптимізм і відкидає тугу у читача. Лірична героїня, яку дослідники часто ототожнюють із авторкою, намагається радіти життю і закликає цінувати кожну мить. 

Вірш «Contra spem spero» Лесі Українки, входить до збірки «На крилах пісень» (contra spem spero від лат. – без надії сподіваюсь). Вперше у цій збірці був надрукований у 1893 році. Для київського видання «На крилах пісень» Леся Українка скоротила твір на дві строфи.

Літературний рід: лірика.

Вид лірики: медитативна лірика

Жанр: вірш
Художній напрям, стиль: модернізм, неоромантизм
Провідний мотив: заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій.
Тема вірша: роздуми про негаразди у житті та сподівання на краще.
Головна ідея: є підняття духу та надії на те, що після чорної життєвої смуги буде біла. Вона запевняє, що якщо вірити у добро, коли навіть немає віри, світ змінюється на краще і всі негаразди легше пережити, коли знайти останню краплю надії.
Ліричним героєм є сам автор. Головним – людина, яка хоче жити щасливо і намагається закрити очі на усі нещастя, які звалилися їй на плечі. У творі ліричного героя можна утотожнити з Лесею Українкою.
Віршовий розмір: тристопний анапест, перехресне римування
Художні засоби:

  • епітети: хмари осінні, весна золота, молодії літа, думи сумні, вбогім сумнім перелозі, барвисті квітки, сльози гіркі, кора льодовая, кора міцна, весела весна, гора крута крем’яная, камінь важкий, вага страшна, пісня весела, довга нічка, зірка провідна;
  • метафори: владарка темних ночей;
  • звертання: гетьте, думи, ви хмари осінні! ; геть, думи сумні!

Також, не можна не зазначити про присутність міфологеми у творі. Вірш привертає увагу своєю простотою думки та високо піднятим настроєм.

Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні ви­слови, їх виразність досягається за допомогою метафоричної образнос­ті, яка посилює емоційність звучання твору.

Імпульсом до створення вірша стало загострення в авторки хвороби, проте подолання особистої недуги переросло в утвердження героїчної особистості, яка готова всі зусилля віддати боротьбі проти кривди в найширшому соціальному та національно-визвольному аспектах. Леся Українка утверджувала незламність духу людини й оптимістичним мо­тивом, і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучан­ням, коли категоричне «Ні!» на початку твору змінилося ще рішучішим «Так!» в останній його строфі.


Contra spem spero!

Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть — і настане
Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать. 

В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей —
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей. 

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні! 


10 клас.Українська мова.Іменники чол. та жін. роду, що означають назви л...

10 клас. Українська мова. Визначення роду невідмінюваних іменників та аб...

10 клас. Українська мова. Паралельні родові форми іменника (Тиж.5:ЧТ)

10 клас. Українська мова. Визначення роду невідмінюваних іменників та аб...

Тести до теми “Ярослав Стельмах. “Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера”

Тести до теми “Ярослав Стельмах.
“Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера”
1.В якому класі навчалися хлопці?
а) у шостому;
б) у четвертому;
в) закінчили п’ятий.
2.Яке завдання на літо отримали хлопці?
а) зібрати гербарій;
б) зібрати колекцію комах;
в) записати народні пісні.
3.Хлопці вирішили поїхати в село до Митькової бабусі, тому що:
а) хотіли допомогти бабусі по господарству;
б) хотіли дізнатися більше про сільське життя;
в) мріяли пожити на природі без батьків.
4.Митькова бабуся жила в:
а) с. Васюківці;
б) с. Юрківці;
в) с. Гарбузяни.
5.Хлопці приїхали до бабусі з:
а) подарунками;
б) рюкзаками, фотоапаратом, сачками для ловлі метеликів;
в) великим пирогом.
6.Хто перший зустрівся хлопцям після приїзду в Юрківку?
а) бабуся;
б) дід Трохим;
в) велосипедист Василь Трош.
7.Що було в бурштиновому камінчику, який Вася подарував
хлопцям?
а) павук;
б) метелик;
в) комаха.
8.Що збудували хлопці біля озера?
а) землянку;
б) курінь;
в) будинок.
9.Звідки хлопці брали інформацію про таємничу химеру лісового
озера?
а) з бабусиної енциклопедії;
б) зі слів жителів Юрківки;
в) з бібліотечних книг.
10.Яку приманку взяли хлопці для звіра?
а) корову;
б) козеня;
в) курку.
11.Хлопці були вдячні Василеві за те, що:
а) він подарував їм бурштиновий камінчик;
б) він розповів їм про химеру;
в) він влаштував їм такі чудові канікули.
12.За жанром “Митькозавр із Юрківки …” це:
а) пригодницька повість;
б) історичне оповідання;

в) романтична повість

Написання прізвищ прикметникової форми

Емма Андієвська. Казка «Говорюща риба».

Тема : Емма Андієвська. Казка «Говорюща риба». Мета : навчити учнів розуміти прихований зміст твору; виробляти уміння й навички визначати головну думку казки, робити власні висновки з приводу прочитаного; виразно читати та переказувати прозовий твір; виховувати почуття людяності, душевної щедрості, причетності до всього, що діється навколо. Обладнання : підручник, ілюстрації на тему; портрет письменниці; картини риб; намалювана риба на дошці; прикріплені два будиночки, що символізуватимуть світ людей і світ риб. Тип уроку: вивчення нового матеріалу Хід уроку. Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване. Григорій Сковорода І. Оголошення теми та мети уроку. ІІ. Актуалізація опорних знань. - Чи знайоме ім’я письменниці? Де і коли його чули? - Які твори знають Е. Андієвської? ІІІ. Засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок. 1. Вступне слово вчителя. Епіграфом до нашого уроку є слова відомого філософа, мислителя, знавця людської душі та життя в загальному Григорія Сковороди. ( вчитель читає епіграф). Подумайте над його словами, а в кінці уроку визначимо, як вони пов’язані з твором, що ми розглянемо. Сьогодні ми познайомимось із ще однією казкою Емми Андієвської. Давайте згадаємо, хто ж вона. (розповідь про письменницю та її творчість (оглядово). Народилася Емма Андієвська у м. Сталіне 19 березня 1931 року. Під час війни разом з родиною емігрувала на Захід. Спочатку Емма Андієвська мешкала в Німеччині, згодом у Франції, а потім в Америці. Пізніше повернулася знову до Німеччини і там живе понині у місті Мюнхені. Вона авторка поетичних книг, а також збірок прозових творів (оповідань, романів). Знана вона у західному світі і як художниця. Художниця виставлялася в багатьох країнах світу. Приклад її картин та оформлення збірок на дошці. Літературна творчість представлена у багатьох збірниках прози й поезії. Відома її збірка казок, де вміщені твори «Говорюща риба», «Казка про Галайла», «Казка про Яян», «Казка про двох пальців», «Казка про упиреня, що живилося людською волею», «Казка про слимака» та інші. У всіх них розмова між шакалом та бляшанкою. Кожна казка закінчується мораллю, яку кожна людина розуміє по своєму. - До речі , що таке казка, притча? Запис у зошитах При́тча — повчальна алегорична оповідь, в якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі підпорядковане моралізаційній частині твору. Ка́зка — це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажі, такі, як феї, гноми, велетні тощо. Проблемне питання: - Чи говорять риби? - Якщо не говорять, то чому? Ми розглядатимемо казку про незвичайну рибу, казкову, тому вам кожному треба буде визначити, яка вона. - Роздати картки, на яких учні напишуть, яка риба повинна бути і яка вона змальована у казці ( учні пишуть на картках свої визначення і протягом уроку під час відповідей будуть прикріплювати на дошку біля зображення риби). 2. Аналіз І частини. Вдома ви прочитали казку, давайте перекажемо її, учні переказують до моменту, коли рибу засудили до вигнання. - Переказ казки. - Визначення персонажів. ( світ риб – світ людей) - Де народилась риба? (у великих водах) - В якій сім'ї? ( у сім'ї поважних риб) - Як батьки ставились до риби? (були засмучені, соромились) - Чи мала розуміння в сім'ї риба? ( ні, вони були їй чужі) Висновок : говорюща риба в сім'ї була чужою ( на дошці , частину будиночка, де написано сім'я , перекреслять діти) - Чи приймали її інші риби?( ні, бо, не бажали говорити з нею, порушуючи їх спокій і риб'ячу гідність ) Проблемне питання: 1.В якому суспільстві риб жила говорюща риба? 2.Який конфлікт є у середовищі риб? 3.Хто судив рибу за її вміння говорити? Чи справедливо судили? Висновок : Інші риби консервативні, не бажали нічого нового; пояснити дітям поняття консервативні – Запис у зошити Консерватизм (фр. conservatisme, від латів. conservo — зберігаю) — ідеологічна прихильність традиційним цінностям і порядкам, соціальним або релігійним законам. На дошці діти перекреслюють ту частину хатинки, де написано середовище риб. 3. Аналіз ІІ частини Робота з текстом. Прочитати ,що робила риба на суші і її думки з приводу світу людей. Робота в групах І група – записати в зошити принципи за якими живе людина. ІІ група – записати в зошити, як живуть риби. Що спільного і відмінного між рибою і людиною, та їхніми світами. (Учні самостійно роблять висновки з написаного.) Аналіз прочитаного Бесіда - Чи знайшла риба співрозмовника? Запропонувати учням прочитати в особах розмову рибалки і риби. У формі дискусії самостійно проаналізувати мову риби і рибалки. Їх ставлення до співрозмовника. Проблемне питання: - В якому світі жив рибалка, що він був за людина? (учні по черзі висловлюють свої думки, вчитель на дошці схематично зображує сказане) - Чи був світ людей для рибалки рідним?( Ні. Діти викреслюють частину будиночка , де написано світ людей) Висновок : світ людей для рибалки був чужим, бо чоловік мав зовсім інший світогляд. 4. Робота над ІІІ частиною. Переказати ту частину тексту, де описаний день, коли риба прийшла в гості до рибалки. Бесіда - Чи є у сім'ї рибалки лад? Якщо немає, то чому? (учні аргументують свої відповіді, спираючись на текст) - Яка жінка у рибалки? Як вона ставиться до чоловіка? (учні відповідають спираючись на текст) - Чому рибалка сам не зустрів рибу? - Чому шакал і бляшанка сперечаються про подальше втілення жінки? Проблемне питання : - У чому проблема кожного із персонажів казки? - Що спільного, а що відмінного між жінкою і рибою? ІV. Закріплення вивченого матеріалу. 1. Мозковий штурм. - Чому рибалка і риба не стали рідними в своєму оточенні? - Чому , не почувши риб’ячого голосу за все життя, вмирати страшно? - Хто винен у тому , що сталося з рибою? 2. Метод «Мікрофон» (дати відповідь на питання, індивідуально) - Як епіграф до уроку пов'язаний із змістом казки? V. Оцінювання. VІ. Домашнє завдання. 1. Намалювати ілюстрацію до казки. 2.Написати твір – мініатюру за вибором: « Які пригоди могли статися з рибою», «Як прожив би своє життя чоловік, якби не зустрів рибу»

Прихований повчальний зміст казки-притчі «Казка про яян». «Я» і зовнішній світ, «Я» та інші люди

Конспект уроку Прихований повчальний зміст казки-притчі «Казка про яян». «Я» і зовнішній світ, «Я» та інші люди Тема: Прихований повчальний зміст казки-притчі «Казка про яян». «Я» і зовнішній світ, «Я» та інші люди. Мета: - навчальна: продовжувати роботу над твором Емми Андієвської «Казка про яян», охарактеризувати образ яянина, хлопця-пастушка, опрацювати зміст твору, його виховне і повчальне значення; вдосконалювати вміння виразно читати казки; - розвивальна: розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, логічне мислення, творчу уяву, вміння грамотно висловлювати думку; - виховна: виховувати непримиренність до жорстокості; прищеплювати доброту, почуття милосердя, повагу до літніх людей, друзів. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: портрет письменниці, збірки її творів, репродукції її картин, дидактичний матеріал. Методи, прийоми: слово вчителя, бесіда, «мікрофон», літературний диктант. Література: 1. Мовчан Р. В. Українська література: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2006. – С. 111 – 112. 2. Сергієнко А. Групові форми навчання як стимул ініціативності й розвитку читацьких інтересів старшокласників. // Дивослово. – 2008. – № 3. – с. 7 – 10. 3. Інтернет-ресурси: http://uk.wikipedia.org/wiki/Емма_Андієвська. Епіграф: Ніколи не будьте спрямовані лише на своє “Я”, зберігайте в собі чистоту помислів дитинства, і доля вам віддячить новими відкриттями, повнотою життя… Е.Андієвська План уроку 1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання. 3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку. 4. Основний зміст уроку. Аналіз тексту та змісту твору. 5. Закріплення вивченого матеріалу. 6. Підсумки уроку. Оцінювання учнів. 7. Інструктаж домашнього завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. Вітання. Перевірка присутніх. Слово вчителя. «Я» людини неповторне та індивідуальне. Воно заслуговує на повагу, як і «я» кожної іншої особистості. Співіснувати вони можуть лише при взаємній повазі та допомозі. До цього нас закликає твір Емми Андієвської. ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання. Бесіда із запитаннями · Де народилася письменниця? (У Донецьку) · Куди згодом переїхала сім’я? (До Вишгорода під Києвом) · З якого року письменниця мешкає за кордоном? (З 1943 р.) · Яке мистецтво близьке Е. Андієвській? (Мистецтво слова та пензля) ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку. Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над твором Емми Андієвської «Каз­ка про яян», опрацюємо зміст твору, розкриємо його повчальний зміст казки та складемо пам’ятку «Як не стати яянином». - Як ви розумієте епіграф уроку? Чи відповідає він змісту „Казки про яян”? Ніколи не будьте спрямовані лише на своє “Я”, зберігайте в собі чистоту помислів дитинства, і доля вам віддячить новими відкриттями, повнотою життя… Е.Андієвська ІV.Основний зміст уроку. Аналіз тексту та змісту твору. ˗ Цікаво, чи всі прочитали казку? У цьому нам допоможе літературний диктант. 1. Літературний диктант. 1. Головний персонаж казки був… (пастушком). 2. Пастушок перестрибував зі скелі на скелю, шукаючи… (козу). 3. Козопас впав у… (провалля). 4. Хлопчина побачив міст із… (вулицями і вежами). 5. У місті було веж… (сім). 6. Серед мешканців міста з пастушком заговорив… (дід). 7. Яяни харчувалися… (своїм я). 8. Яяни не могли вимовити слово… (ти). 9. Щоб вийти з міста, потрібно було… (відкрити браму). 10. Слово, яке потрібно було сказати брамі… (ти). 11. Пастушок посадив діда на… (плече). 12. Коли відкрилася брама, хлопчик побачив за спиною… (мішок, наповнений самоцвітом). Взаємоперевірка. 2. Бесіда за текстом. · Чому пастушок упав у глибочезне провалля? (Посковзнувся, коли перестрибував зі скелі на скелю за козою, що відбилася від решти) · Куди потрапив пастушок? (До великого міста) · Чим було особливе це місто? (Складалося з вузьких довгих веж, що їх кожен будує на свій лад) · До кого звернувся пастушок? (До найближчого чоловіка) · Як відповів чоловік? (Навіть не глипнув у його бік) · Чому лише тільки дід почув пастушка? (Немощі здолали) · У чому полягає проблема яянів? (Нікого не слухають, бо самі все знають, уміють, і то найкраще) · Чи видалася вам казка незвичайною? Якщо так, то в чому її незвичайність? · Уявіть себе на місці пастушка. Чи так само ви вчинили б? Якщо ні, то як саме? · А що б ви зробили з мішком самоцвітів як людина, що живе в сучасній Україні? · Чим особлива ця казка? (Має чітко виражений навчальний характер) · Чого нас навчає «Казка про яян»? (Роби добре і не чекай плати, бо вона буде. А якщо щиро робиш, то діамант одержиш. Цей діамант — слово «дякую») 3. «Торбинка незнайомих слів». Словникова робота. · Кельма — будівельний інструмент, лопатка. · Гузир — місце, де зав’язано мішок. · Бляшанка — банка із жесті. · Опали немощі — напала слабість. · Брама — міські ворота. · Насельники — мешканці, жителі. · Глипнув — глянув. 4. Характеристика образів твору. Завдання: охарактеризуйте дійові особи твору (яяни та пастушок), доповнивши таблицю відповідями. Яяни Пастушок Егоїсти, переповнені власною гординею… Чуйний, добрий, поважає старість, цінує волю… 5. Метод «Мікрофон». · Чи зустрічали ви в житті людей, подібних до яянів, що зосереджені лише на собі? · Чи є у вас часточка від яяна? (Така часточка є в кожного, але найкращі духовні якості переважають) · Який висновок можна зробити з цієї історії? (1. Стався до людей так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе. 2. Добре братство миліше, ніж багатство. 3. Людина без друга, як ліва рука без правої) · Як розкрита тема добра у творі? (Тема важливості творення добра людиною без очікування результату. Добро, за Андієвською, є шляхом самореалізації людини) 6. Робота з текстом. Знайти в казці-притчі і записати повчання у вигляді правил. (Будь наполегливим, шукай вихід із скрутного становища, не зневіряйся, не падай духом; прислухайся до думки інших, поважай людей, прагни їм допомогти; не будь зарозумілим, пихатим; будь вдячним, чемним, добрим, шануй старих, допомагай їм, не думаючи про винагороду; цінуй волю і незалежність; намагайся жити красиво і гармонійно; нічого немає кращого від отчого дому). 7. Творча лабораторія письменниці (визначити художні засоби) Епітети (глибочезне провалля, кволий дідусь, коротесеньке слово, свіже повітря, вельмишановна брамо) Метафори (харчуються власним “Я”, здолали немощі, внутрішні підпори тримали мене, брама випустила на волю.) Звертання (Вельмишановна брамо, хлопчику, дідусю) Гіпербола (Хлопчик підняв дідуся; замість дідуся мішок за плечима.) V. Закріплення вивченого матеріалу. Творча робота. Визначити, як людина пов'язана із зовнішнім світом, з іншими людьми (колективне створення схеми "Я і зовнішній світ"). Міркуємо над прочитаним. Чому лише старий чоловік звернув увагу на пастушка? (Я ж почув тільки тому, що мене здолали немощі, і внутрішні підбори, які досі тримали мене, як вони тримають усіх яян цього міста, передчасно струхли й завалилися, як і моя вежа, поправити яку мені бракує сил). Чим саме поведінка пастушка відрізнялась від поведінки яянів? (1. Тим, що він спробував допомогти дідусеві. 2. Тим, що він не погодився будувати свою вежу, а поцікавився, як можна вибратися з міста. 3. Пастушка, як і Настю з казки «Морозко» було винагороджено, коли козопас виніс старого з міста, то замість діда він побачив тільки мішок, «по гузир наповнений самоцвітами». Виявилося, що то не дід був, а правда, совість людська). Чому вежі постійно завалювалися, а брама не відчинялася? (1. Кожен яянин знає лише власне «я», коли вичерпується власне «я», руйнується вежа і яянин починає спочатку. 2. Через те, що яянин сам усе знає і вміє краще за всіх, у нього навіть не виникає думка замислитись про інших. Тим паче промовити таке відоме і коротке чарівне слово «ти».) - Чи зустрічали ви у житті людей, подібних до яянів, що зосереджені лише на собі? - Який висновок можна зробити з цієї історії? (1. Стався до людей так, як би ти хотів, щоб ставились до тебе. 2. Добре братство миліше, ніж багатство. 3. Людина без друга, як ліва рука без правої). - Чи дала Е. Андієвська нам пряму відповідь, хто ж такі яяни? (Прямої відповіді в тексті не знайдеш, її треба шукати, міркуючи над розповіддю про пастушка, який потрапив у повчальну, вигадану автором казкову історію, в результаті якої ледве не змінилося все його життя). Складання пам’ятки «Як не стати яянином» 1. Думати не лише про себе, а й про інших, турбуватися про них. 2. Навчитися слухати інших, поважати їхню думку. 3. Учитися у мудріших, прислухатися до розумних порад. 4. Допомагати старшим і тим, хто цього потребує, не чекаючи віддяки. VI. Підсумки уроку. Оцінювання учнів. Бесіда. Чи є яяни серед вашого учнівського колективу? Що необхідно для того, щоб бути яянином у доброму розумінні цьо­го слова? Чого вчить ця казка? Яким ви бачите продовження казки. VІІ. Інструктаж домашнього завдання. Прочитати казку Емми Андієвської «Говорюща риба». Намалювати малюнки до неї .

Як працювати в Classroom. Частина 1. Реєстрація і підключення учнів

Як працювати в Classroom. Частина 2. Як розмістити завдання

Емма Андієвська " Говорюща риба"

Емма Андієвська "Говорюща риба". Аудіокнига.

Емма Андієвська, Казка про яян

Інструкція "Правила користування мобільними телефонами» для учнів

  Інструкція "Правила користування мобільними телефонами» для учнів   Інструкція «Правила користування мобільними телефонами» ...