Прихований повчальний зміст казки-притчі «Казка про яян». «Я» і зовнішній світ, «Я» та інші люди

Конспект уроку Прихований повчальний зміст казки-притчі «Казка про яян». «Я» і зовнішній світ, «Я» та інші люди Тема: Прихований повчальний зміст казки-притчі «Казка про яян». «Я» і зовнішній світ, «Я» та інші люди. Мета: - навчальна: продовжувати роботу над твором Емми Андієвської «Казка про яян», охарактеризувати образ яянина, хлопця-пастушка, опрацювати зміст твору, його виховне і повчальне значення; вдосконалювати вміння виразно читати казки; - розвивальна: розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, логічне мислення, творчу уяву, вміння грамотно висловлювати думку; - виховна: виховувати непримиренність до жорстокості; прищеплювати доброту, почуття милосердя, повагу до літніх людей, друзів. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: портрет письменниці, збірки її творів, репродукції її картин, дидактичний матеріал. Методи, прийоми: слово вчителя, бесіда, «мікрофон», літературний диктант. Література: 1. Мовчан Р. В. Українська література: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2006. – С. 111 – 112. 2. Сергієнко А. Групові форми навчання як стимул ініціативності й розвитку читацьких інтересів старшокласників. // Дивослово. – 2008. – № 3. – с. 7 – 10. 3. Інтернет-ресурси: http://uk.wikipedia.org/wiki/Емма_Андієвська. Епіграф: Ніколи не будьте спрямовані лише на своє “Я”, зберігайте в собі чистоту помислів дитинства, і доля вам віддячить новими відкриттями, повнотою життя… Е.Андієвська План уроку 1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання. 3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку. 4. Основний зміст уроку. Аналіз тексту та змісту твору. 5. Закріплення вивченого матеріалу. 6. Підсумки уроку. Оцінювання учнів. 7. Інструктаж домашнього завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. Вітання. Перевірка присутніх. Слово вчителя. «Я» людини неповторне та індивідуальне. Воно заслуговує на повагу, як і «я» кожної іншої особистості. Співіснувати вони можуть лише при взаємній повазі та допомозі. До цього нас закликає твір Емми Андієвської. ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання. Бесіда із запитаннями · Де народилася письменниця? (У Донецьку) · Куди згодом переїхала сім’я? (До Вишгорода під Києвом) · З якого року письменниця мешкає за кордоном? (З 1943 р.) · Яке мистецтво близьке Е. Андієвській? (Мистецтво слова та пензля) ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку. Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над твором Емми Андієвської «Каз­ка про яян», опрацюємо зміст твору, розкриємо його повчальний зміст казки та складемо пам’ятку «Як не стати яянином». - Як ви розумієте епіграф уроку? Чи відповідає він змісту „Казки про яян”? Ніколи не будьте спрямовані лише на своє “Я”, зберігайте в собі чистоту помислів дитинства, і доля вам віддячить новими відкриттями, повнотою життя… Е.Андієвська ІV.Основний зміст уроку. Аналіз тексту та змісту твору. ˗ Цікаво, чи всі прочитали казку? У цьому нам допоможе літературний диктант. 1. Літературний диктант. 1. Головний персонаж казки був… (пастушком). 2. Пастушок перестрибував зі скелі на скелю, шукаючи… (козу). 3. Козопас впав у… (провалля). 4. Хлопчина побачив міст із… (вулицями і вежами). 5. У місті було веж… (сім). 6. Серед мешканців міста з пастушком заговорив… (дід). 7. Яяни харчувалися… (своїм я). 8. Яяни не могли вимовити слово… (ти). 9. Щоб вийти з міста, потрібно було… (відкрити браму). 10. Слово, яке потрібно було сказати брамі… (ти). 11. Пастушок посадив діда на… (плече). 12. Коли відкрилася брама, хлопчик побачив за спиною… (мішок, наповнений самоцвітом). Взаємоперевірка. 2. Бесіда за текстом. · Чому пастушок упав у глибочезне провалля? (Посковзнувся, коли перестрибував зі скелі на скелю за козою, що відбилася від решти) · Куди потрапив пастушок? (До великого міста) · Чим було особливе це місто? (Складалося з вузьких довгих веж, що їх кожен будує на свій лад) · До кого звернувся пастушок? (До найближчого чоловіка) · Як відповів чоловік? (Навіть не глипнув у його бік) · Чому лише тільки дід почув пастушка? (Немощі здолали) · У чому полягає проблема яянів? (Нікого не слухають, бо самі все знають, уміють, і то найкраще) · Чи видалася вам казка незвичайною? Якщо так, то в чому її незвичайність? · Уявіть себе на місці пастушка. Чи так само ви вчинили б? Якщо ні, то як саме? · А що б ви зробили з мішком самоцвітів як людина, що живе в сучасній Україні? · Чим особлива ця казка? (Має чітко виражений навчальний характер) · Чого нас навчає «Казка про яян»? (Роби добре і не чекай плати, бо вона буде. А якщо щиро робиш, то діамант одержиш. Цей діамант — слово «дякую») 3. «Торбинка незнайомих слів». Словникова робота. · Кельма — будівельний інструмент, лопатка. · Гузир — місце, де зав’язано мішок. · Бляшанка — банка із жесті. · Опали немощі — напала слабість. · Брама — міські ворота. · Насельники — мешканці, жителі. · Глипнув — глянув. 4. Характеристика образів твору. Завдання: охарактеризуйте дійові особи твору (яяни та пастушок), доповнивши таблицю відповідями. Яяни Пастушок Егоїсти, переповнені власною гординею… Чуйний, добрий, поважає старість, цінує волю… 5. Метод «Мікрофон». · Чи зустрічали ви в житті людей, подібних до яянів, що зосереджені лише на собі? · Чи є у вас часточка від яяна? (Така часточка є в кожного, але найкращі духовні якості переважають) · Який висновок можна зробити з цієї історії? (1. Стався до людей так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе. 2. Добре братство миліше, ніж багатство. 3. Людина без друга, як ліва рука без правої) · Як розкрита тема добра у творі? (Тема важливості творення добра людиною без очікування результату. Добро, за Андієвською, є шляхом самореалізації людини) 6. Робота з текстом. Знайти в казці-притчі і записати повчання у вигляді правил. (Будь наполегливим, шукай вихід із скрутного становища, не зневіряйся, не падай духом; прислухайся до думки інших, поважай людей, прагни їм допомогти; не будь зарозумілим, пихатим; будь вдячним, чемним, добрим, шануй старих, допомагай їм, не думаючи про винагороду; цінуй волю і незалежність; намагайся жити красиво і гармонійно; нічого немає кращого від отчого дому). 7. Творча лабораторія письменниці (визначити художні засоби) Епітети (глибочезне провалля, кволий дідусь, коротесеньке слово, свіже повітря, вельмишановна брамо) Метафори (харчуються власним “Я”, здолали немощі, внутрішні підпори тримали мене, брама випустила на волю.) Звертання (Вельмишановна брамо, хлопчику, дідусю) Гіпербола (Хлопчик підняв дідуся; замість дідуся мішок за плечима.) V. Закріплення вивченого матеріалу. Творча робота. Визначити, як людина пов'язана із зовнішнім світом, з іншими людьми (колективне створення схеми "Я і зовнішній світ"). Міркуємо над прочитаним. Чому лише старий чоловік звернув увагу на пастушка? (Я ж почув тільки тому, що мене здолали немощі, і внутрішні підбори, які досі тримали мене, як вони тримають усіх яян цього міста, передчасно струхли й завалилися, як і моя вежа, поправити яку мені бракує сил). Чим саме поведінка пастушка відрізнялась від поведінки яянів? (1. Тим, що він спробував допомогти дідусеві. 2. Тим, що він не погодився будувати свою вежу, а поцікавився, як можна вибратися з міста. 3. Пастушка, як і Настю з казки «Морозко» було винагороджено, коли козопас виніс старого з міста, то замість діда він побачив тільки мішок, «по гузир наповнений самоцвітами». Виявилося, що то не дід був, а правда, совість людська). Чому вежі постійно завалювалися, а брама не відчинялася? (1. Кожен яянин знає лише власне «я», коли вичерпується власне «я», руйнується вежа і яянин починає спочатку. 2. Через те, що яянин сам усе знає і вміє краще за всіх, у нього навіть не виникає думка замислитись про інших. Тим паче промовити таке відоме і коротке чарівне слово «ти».) - Чи зустрічали ви у житті людей, подібних до яянів, що зосереджені лише на собі? - Який висновок можна зробити з цієї історії? (1. Стався до людей так, як би ти хотів, щоб ставились до тебе. 2. Добре братство миліше, ніж багатство. 3. Людина без друга, як ліва рука без правої). - Чи дала Е. Андієвська нам пряму відповідь, хто ж такі яяни? (Прямої відповіді в тексті не знайдеш, її треба шукати, міркуючи над розповіддю про пастушка, який потрапив у повчальну, вигадану автором казкову історію, в результаті якої ледве не змінилося все його життя). Складання пам’ятки «Як не стати яянином» 1. Думати не лише про себе, а й про інших, турбуватися про них. 2. Навчитися слухати інших, поважати їхню думку. 3. Учитися у мудріших, прислухатися до розумних порад. 4. Допомагати старшим і тим, хто цього потребує, не чекаючи віддяки. VI. Підсумки уроку. Оцінювання учнів. Бесіда. Чи є яяни серед вашого учнівського колективу? Що необхідно для того, щоб бути яянином у доброму розумінні цьо­го слова? Чого вчить ця казка? Яким ви бачите продовження казки. VІІ. Інструктаж домашнього завдання. Прочитати казку Емми Андієвської «Говорюща риба». Намалювати малюнки до неї .