Максим Рильський «Дощ», «Осінь-маляр із палітрою пишною…5 клас

Максим Рильський "Дощ", "Осінь-маляр із палітрою пишною…"5 клас

Максим Рильський.  Основні відомості про поета. Його вміння бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови.

Урок 1. Максим Рильський.  Основні відомості про поета. Його вміння бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови.  «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»).

МЕТА:  Ознайомити учнів із основними віхами життя М.Т.Рильського, його поезією «Дощ». За допомогою поетичного слова розкрити красу природи, викликати інтерес до творчості  поета, вдосконалювати навички виразного читання поезії, вміння аналізувати текст, робити висновки, висловлювати та обґрунтовувати власні думки з приводу прочитаного. Розвивати естетичні почуття, творчі здібності учнів, логічне мислення. Виховувати любов до природи. рідної землі, почуття пошани, поваги до творчості Максима Рильського – майстра створювати красу засобами поетичної мови.

ОБЛАДНАННЯ: портрет М.Рильського, фотодокументи, виставка збірок поета, музика «Пори року», ілюстрації, дидактичний матеріал.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ:

І. Організаційний момент.

        Мені хотілося б здійснити з вами невеликий екскурс сторінками творчості прекрасного лірика, чудового поета М.Т.Рильського. Вслухайтесь у ці рядки.

Звучить  аудіозапис  «Люблю пісні мойого краю» у виконанні автора.

Слово вчителя.

Про що прослухана вами поезія? Хто її автор? Сьогодні мова піде про майстра слова, любителя рідної природи, патріота Максима Рильського. Цей вірш прозвучав у виконанні автора.

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями:

• Що визнаєте про М.Рильського?
• Які його твори вже читали?
•  Чим відрізняється поезія від прозового твору?
•  Які ви знаєте художні засоби, наведіть приклади?

ІІІ. Повідомлення теми, визначення мети  та  завдань діяльності школярів.

ІV. Біографічна екскурсія-оповідка життєвим шляхом Максима Рильського.

1. Матеріал для вчителя (або готує виступ учень заздалегідь).

Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Його батько, етнограф, громадський діяч і публіцист Тадей Рильський, був сином багатого польського пана Розеслава Рильського і княжни Трубецької. Один з предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем, інший – генеральним губернатором Білоцерківського староства в часи Коліївщини.

Батько поета, Тадей Рильський, разом із Володимиром Антоновичем та групою інших польських студентів вирішили присвятити себе вивченню історії України й віддати своє життя народу, серед якого жили. В історії цей рух відомий як рух хлопоманів. Тадей Рильський опублікував чимало статей про Коліївщину, побут, звичаї, фольклор українського народу. Синові він передав у спадок аристократичну культуру, почуття власної незалежності та віри в себе.

Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області). Вона передала синові рідну мову, пісню, той особливий ліризм, яким пройнята вся творчість поета.

1902 року помер батько, і родина переїхала з Києва в Романівку. Максим спершу навчався в домашніх умовах, потім – у приватній гімназії в Києві. Змалку познайомився з композитором М.Лисенком, етнографом, дослідником і збирачем українських народних дум та пісень Д.Ревуцьким, актором і режисером П.Саксаганським, етнографом та фольклористом О.Русовим, які справили на нього великий вплив. Деякий час він жив і виховувався в родинах М.Лисенка та О.Русова. Він не знав злиднів, любив природу, захоплювався мисливством.

Після приватної гімназії Рильський у 1915-1918 роках навчався на медичному факультеті Київського університету Св. Володимира, потім – на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, заснованому за гетьмана Павла Скоропадського, але жодного з них не закінчив. Займався самоосвітою, вивченням мов, музикою. З 1919 по 1929 рік вчителював у селі, зокрема й у Романівці, а також у київській залізничній школі, на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти.

          Перша збірка його поезій «На білих островах» вийшла 1910 року. У 1920-х роках Рильський належав до мистецького угруповання «неокласиків», переслідуваного офіційною критикою за декадентство, відірваність від сучасних потреб соціалістичного життя. Протягом десятиріччя вийшло десять книжок поезій та декілька книжок поетичних перекладів, зокрема 1927 року – переклад поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш».

1931 року Рильського заарештовує НКВС й він майже рік просидів у Лук'янівській тюрмі в Києві.

У радянську добу Рильський написав тридцять п'ять книжок поезій, кращі серед яких – «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964); чотири книжки ліро-епічних поем, багато перекладів зі слов'янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства.

1943 року його обрано академіком. У 1944-1964 роках Максим Рильський був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України. 1960 року йому було присуджено Ленінську премію, у 1943, 1950 – Державну премію СРСР.

Помер Максим Тадейович Рильський 24 липня 1964 року. Поховано його у Києві, на Байковому кладовищі.

          Надгробок Максима Рильського на Байковому кладовищі в Києві, скульптори П.Остапенко, П.Кальницький (1969).

У 1965 році на честь Максима Рильського було названо вулицю в Києві, на якій він жив і працював у 1951–1964 рр.. Поруч з цією вулицею розташовано Голосіївський парк, у 1964 році також названий на честь Максима Рильського. У 2003 році біля центрального входу до парку було відкрито пам'ятник поету (автори – скульптор П.Остапенко та архітектор О.Стукалов). У будинку, де жив Максим Рильський (нинішня адреса – вул. Максима Рильського, 7), з 1968 р. працює літературно-меморіальний музей поета. Перед будинком-музеєм встановлено бронзовий бюст М. Рильського (скульптор – О. Ковальов). У 1972 році Постановою Ради Міністрів УРСР була заснована щорічна премія ім. Рильського за кращий художній переклад.

2. Робота з підручником. Самостійно прочитати біографічну статтю про М.Рильського.

3. Робота в парах: складання запитальника за змістом  прочитаної статті.   

4. Взаємоопитування:

• де і коли народився Максим Тадейович Рильський? (19 березня 1895 року в Києві);
• ким за життя був його батько, Тадей Рильський? (етнограф, громадський діяч і публіцист);
• мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була… (простою селянкою з села Романівки);
• деякий час він жив і виховувався в родинах яких відомих українців? (М.Лисенка та О.Русова);
• який університет закінчив? (жодного);
• відповідь оформіть за допомогою прийому «Доміно»: Максим Рильський – поет – … (перекладач – етнограф – громадський діяч);
• перша збірка його поезій мала назву? («На білих островах»);
• де поховано Максима Рильського? (у Києві, на Байковому кладовищі);
• який парк Києва  названий на честь Максима Рильського? (Голосіївський, у 1964 році);
• заснована щорічна премія ім. Рильського за які досягнення? (за кращий художній переклад);
• які поетичні твори Максима Рильського ти знаєш?

V. Художнє сприйняття та осмислення твору.

Слово вчителя.   

Молодий Рильський не знав гніту злиднів, і українське село правило йому за своєрідну Елладу. Він цінував цей світ свідомо з дитинства і охрестив його назвою своєї першої, майже в дитячі роки написаної збірки поезій «На білих островах». Рильському було тоді 15 років. Головне, чого він навчився за ці перші півтора десятка років життя, — любити: любити природу, людей, красу, мистецтво, легенди і дійсність.

1. Сприйняття учнями тексту поезії «Дощ». Виразно читає  напам’ять учитель або підготовлений учень. Звучить мелодія «Пори року».

Благодатний, довгожданий,
Дивним сяйвом осіянний,
Золотий вечірній гість
Впав бадьоро, свіжо, дзвінко
На закурені будинки
Зголоднілих передмість.

Відкривай гарячі груди,
Мати земле! Дощ остудить,
Оживить і запліднить,—
І пшеницею й ячменем
Буйним повівом зеленим
Білі села звеселить.

   2.   Бесіда за питаннями.

• Яким буває дощ у природі? Чи завжди він є вчасним?
• Який настрій  виникає після читання твору? Доберіть з поезії дієслова, які характеризують дощик як живу істоту. («Дощ остудить, оживить і запліднить.., білі села звеселить», «гість впав»).
• Яка пора року описується у поезії? Доведіть рядками з вірша.
• Як природа реагує на дощ? Чим це пояснити?
• Що ви відчували, коли потрапляли під дощ?
• Якби вам довелося перекладати цю поезію на музику, перетворюючи вірш на пісню, яку б мелодію підібрали б, чому? Які б музичні інструменти використали б для акомпанементу?

2. Робота над аналізом тексту.

• Визначення теми та ідейного спрямування поезії «Дощ»

Тема: показ ліричного героя, краси і гармонії літньої природи, які щасливо дочекалися довгожданого дощу.

Ідея: возвеличення краси і гармонії літньої природи, бажання показати зв’язок між станом людської душі та довкіллям.

Основна думка: природа і людина єдині у своєму пориві оживати, жити в гармонії, процвітати.

• Робота в парах: визначення художніх засобів у вірші.

Художні особливості твору:

Епітети – «Благодатний, довгожданий, дивним сяйвом осіянний, золотий вечірній гість», «закурені будинки зголоднілих передмість»…

Метафори – «Дощ остудить, оживить і запліднить.., білі села звеселить», «гість впав».

• Уявне малювання.

                 Які образи виникають в уяві, коли читаєш поезію? (Золотий вечірній гість мокра Людина-Дощ в образі чоловіка у широкополому брилі, з ціпком у руці, який трансформується у парасольку, та Людина-Дощ не прикривається нею від дощу, адже навколо тепло, радісно, святково ( шляхом художнього малювання учні усно описують цей образ), Мати-Земля – це зморена українка у вишиванці із серпом у руках, замість волосся у неї хлібні колоски, вона спрагло чекала літнього щедрого дощу, і зараз у неї в очах надія, щастя і спокій).

3. Складання асоціативного грона:

          

ДОЩ

4. Компаративне дослідження.
• Які ви знаєте прикмети, загадки, прислів’я, приказки про дощ?

Матеріал для вчителя:

     Прислів’я.

• Від дощу не у воду, а від вогню не в полум’я.
• Добре дивитися на дощ, стоячи під дахом.
• Дощ у жнива – як п’яте колесо до воза.
• Дощ іде, а гість їде.
• Чоловік – не глина, а дощ – не дубина, не розмочить і не поб’є.
• Дощ вимочить, сонечко висушить, буйні вітри голову розчешуть.
• Коробом сонце, а ситом дощ.
• Люди дякують дощеві, а подорожні лають.
• На дощі змокнеш і в плащі.
• Чоловік не з солі, від дощу не розтопиться.
• Як нема дощу в час, то нема і хліба в нас.
• Як сіно косять, то дощів не просять: самі йдуть.

Загадки

• Коли нема – чекають

           Коли прийду – тікають.

• Мене частенько просять, ждуть,

                      А тільки покажусь –

                      Ховатися почнуть.

• Довго нема мене – усе в’яне,

          А як пройду – знов оживає.

• Він скрізь: у полі і в саду,

                      А в дім не попаде;

                       І я тоді лиш з дому йду,

                       Коли вже він не йде.

• Сонце вкрилося хмарами,

           Хтось невидимий в імлі

           Небо сірими нитками

           Пришиває до землі.

• Пригадайте, у яких видах мистецтва описується літній дощ, йдеться про його красу, корисність, необхідність (кіно, живопис, усна народна творчість)?

VI. Підсумок уроку. Рефлексія.  «Вільний мікрофон».

Сьогодні на уроці …..

Я дізнався…

Я зрозумів…

Я навчився…

Новим на уроці для мене було …

Або:

- Спробуйте визначити, яким був для вас урок за допомогою синквейна. Приклад:

  

Урок, цікавий, корисний, думала, спостерігала, творила. Вік живи – вік учись. Знання.

Урок, довгий, нудний, сиділа, страждала, втомилася. Я чекаю дзвінка! Випробування.

VІІ. Оцінювання. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VІІІ. Домашнє завдання. Намалювати ілюстрації до поезії «Дощ», вивчити напам’ять вірш, за бажанням написати власного вірша чи прозову мініатюру про красу природи, гармонію людини і природи.

Урок 2.Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям у віршах  М.Т.Рильськиого «Осінь-маляр із палітрою пишною…», «Люби природу не як символ…».

МЕТА: ознайомити учнів із змістом та особливостями поезій Максима Рильського «Осінь-маляр із палітрою пишною…», «Люби природу не як символ…»; розвивати навички аналізу поетичного твору, культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, допитливість, уміння виразно і вдумливо читати поетичні твори,  уміння відтворювати емоції та почуття ліричного героя, порівнюючи із власним образним баченням природи;                                                                                                                                                                                                                                                                                               формувати світогляд школярів, уміння прослідкувати зв’язок між станом людської душі та довкіллям, усвідомлювати образне бачення світу як важливого чинника розвитку творчих здібностей; виховувати почуття пошани, поваги до творчості Максима Рильського – майстра створювати красу засобами поетичної мови, до  рідного краю, народу, прищеплювати риси доброти,  інтерес до наслідків власної праці.

ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань.

ОБЛАДНАННЯ: репродукції картин відомих художників про осінь, природу, дидактичний матеріал (картки із завданням), збірка творів М.Рильського.

                                        ЕПІГРАФ: В зелених лаврах, в синій світлотіні,
                                                            У сяйві сонця й вишнях у цвіту,
                                                            В огні троянд, у моря мерехтінні
                                                            Побачить кожен може красоту.

                                                                                        М.Рильський

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ:

І. Організаційний момент.

Перевірка домашнього завдання (огляд учнівських ілюстрацій, заслуховування коментарів, виразне читання напам’ять вірша «Дощ»).

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями:

• Як у мистецтві називається опис природи?
• За допомогою яких засобів можна відображати картини природи?

ІІІ. Повідомлення теми, визначення мети  та  завдань діяльності школярів.

ІV. Художнє сприйняття та осмислення твору.

Слово вчителя.Презентація епіграфа:

       Мені хотілося б здійснити з вами невеликий екскурс сторінками творчості прекрасного лірика, природолюба, естета, чудового поета М.Т.Рильського, щоб ви черговий раз змогли переконатися  у його майстерності описувати природу за допомогою слова. Вслухайтесь у ці рядки (читання поезії «Осінь - маляр із палітрою пишною…» вчителем, а потім учнями).

Бесіда:

• Яка пора року відображена у вірші?
• Які почуття викликали у вас прослухані рядки?
  Які асоціації виникли?

Складання асоціативного куща

до слова осінь

Отже, кожен сприймає осінь по- різному. Якою постає перед нами осінь із рядків поезії?

• Відновити текст по пам´яті.(зачитування тексту).

Робота з текстом вірша:

Осінь- маляр із палітрою пишною  

Тихо в небі кружляє,

Все осипає красою розкішною.

Там розсипа вона роси сріблисті,

Там тумани розливає,

Ліс одягає у шати барвисті.

Ліс обливає кольорами,

Ніжно сміється до вітру,

Грає цілунками з ним переливними .

Фарби рожеві, злотисті,  червоні,

Срібно-блакитне повітря…

Ніжні осінні пісні тиходзвонні.

Робота в групах. Вставити пропущені  слова:

1 група                                                                                                                          

Осінь - маляр із палітрою пишною

Тихо в небі ………….

Все …………. красою розкішною.

Там ………вона роси сріблисті,

Там тумани……………,

Ліс …………..у шати барвисті.

Ліс ………кольорами дивними,

Ніжно ……………..до вітру,

……….цілунками з ним переливними .

Фарби рожеві, злотисті,  червоні,

Срібно-блакитне повітря!

             Ніжні осінні пісні тиходзвонні…

2 група.

Осінь- маляр із палітрою …………….

Тихо в небі кружляє,

Все осипає красою розкішною.

Там розсипа вона роси сріблисті,

Там тумани розливає,

Ліс одягає у шати…………...

Ліс обливає кольорами………..,

………….сміється до вітру,

Грає цілунками з ним …………….

Фарби………, ……….,  …………,

………………………………повітря…

                    ………… …………… пісні………..           

(Спікери команд записують на дошці результати, добирають узагальнювальне слово).

1 група: кружляє, осипає, розсипа, розливає, одягає, обливає, сміється, грає - осінь -трудівниця

2 група: пишною, розкішною, сріблисті, барвисті, дивними,  переливними – осінь - чарівниця

Висновки:

1 команда виписала дієслова –  створюється  прийом олюднення. Осінь постає перед нами живою істотою.

2 команда виписала прикметники –  епітети –  відтворює красу природи, її чарівність.

Пояснення вчителя:

Особливою у творі є колористика. Прислухайтеся:

            Фарби рожеві, злотисті,  червоні,

Срібно-блакитне повітря…

Ніжні осінні пісні тиходзвонні!

-Як ви розумієте значення слова тиходзвонні?

-Як  воно утворилося,?

• У чому особливість цієї поезії?
• Які думки і почуття виникають при сприйманні цього вірша?
• До якого циклу належить ця поезія? (з циклу «Осінні пісні»).
• Поміркуйте: чи варто читати взимку про осінь? Чому?
• Що хотів автор передати читачеві, створюючи цей вірш? (красу природи, її неповторність, бажання відчувати, берегти цю красу, цінувати її).

Слово вчителя

        Краса природи рідної землі надихала багатьох митців на створення визначних шедеврів. Природа, її гармонійна краса і щедрість присутні і в ліриці та поетичному епосі М. Рильського, в його нарисах і оповіданнях.

        Ліричний герой Рильського ніколи не вважав себе «царем природи». Він — її талановита дитина, вірний і дбайливий син, а природа — вічне й невичерпне джерело життя і творчості.

Робота з текстом вірша:

Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.

Вона — не тільки тема вірша
Або картини,—
В ній є висоти незміримі
Й святі глибини.

У неї є душа могуча,
Порив є в неї,
Що більший над усі пориви
Душі твоєї.

Вона — це мати. Будь же сином,
А не естетом,
І станеш ти не папіряним,—
Живим поетом!

• Пригадайте, що таке метафора.

Робота в парах. Пошуки у вірші  художніх засобів  і заповнення таблиці.

Художні засоби виразності,

які автор використав у вірші «Люби природу…»

Метафори	Епітети	Протиставлення

• З якою метою використовує їх поет?
• Якою постає природа перед поетом?
• Які почуття до природи він передає? За допомогою яких слів?
• Визначте тему вірша.
• Визначте основну думку твору.
• Спробуйте дати характеристику поету-людині за цим віршем.

Висновок:

Ліричний герой Рильського ніколи не вважав себе «царем природи». Він — її талановита дитина, вірний і дбайливий син, а природа — вічне й невичерпне джерело життя і творчості.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Робота в групах: скласти 4 – 5  тестових завдань за вивченим на уроці матеріалом.

Вправа «Запитання – відповідь». Оцінювання.

VI. Підсумок уроку «Віільний мікрофон».

Сьогодні на уроці …..

Я дізнався…

Я зрозумів…

Я навчився…

Новим на уроці для мене було …

Або:

- Спробуйте визначити, яким був для вас урок за допомогою синквейна. Приклад:   

Урок, цікавий, корисний, думала, спостерігала, творила. Вік живи – вік учись. Знання.

Урок, довгий, нудний, сиділа, страждала, втомилася. Я чекаю дзвінка! Випробування.

Заключне слово вчителя.
       У творчості Максима Рильського створений повнокровний образ людини, що має «серце друзів одкрите... розум до інших уважний», чуттєвої до краси навколишнього світу, їй любі «сині світанки над водами, шум у лісі зелений і шум золотий, спів солов'їний і пісня людська, скромна шипшина і горда троянда». Вона живе у злагоді з природою і збагачує її новою, незрівнянно вищою, незнаною раніше красою. Пейзажна лірика Рильського розвиває високі естетичні смаки, вчить людину бути спостережливого, серцем і розумом сприймати природу. Отож хочу ще раз зачитати вам рядки епіграфа. Нехай вони стануть вашим життєвим кредо:
В зелених лаврах, в синій світлотіні,
У сяйві сонця й вишнях у цвіту,
В огні троянд, у моря мерехтінні
Побачить кожен може красоту.

VІІ. Оцінювання. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VІІІ. Домашнє завдання. Скласти усне висловлювання «Люби природу»; або вивчити вірш (за вибором) напам’ять.